Вступ: порт, який довго залишався в тіні
Порт Джурджулешти протягом багатьох років залишався об’єктом уваги вузького кола логістів та регіональних аналітиків, хоча його реальне значення для транспортної системи Східної Європи є значно більшим. Це єдиний порт Молдови з прямим виходом до міжнародних вод через Дунай і Чорне море, розташований на стратегічному стику трьох держав — Молдови, України та Румунії. Саме це географічне положення перетворює Джурджулешти на потенційний вузол перерозподілу вантажів у регіоні, особливо в умовах трансформації традиційних логістичних маршрутів після 2022 року.
Останні рішення Бухареста щодо цього порту фактично означають початок нового етапу в його історії — етапу масштабної інтеграції в румунську та європейську транспортну систему.
Румунські плани: від операційного контролю до стратегічного управління
Ключовою подією стало рішення Румунії про придбання компанії-оператора Danube Logistics SRL, яка управляє Міжнародним вільним портом Джурджулешти. Йдеться не просто про зміну власника, а про зміну самої логіки управління портом. Якщо раніше він розглядався переважно як інфраструктурний об’єкт для потреб Молдови, то тепер його роль поступово трансформується у частину ширшої регіональної логістичної мережі, керованої через румунські порти та транспортні коридори.
За наявними офіційними оцінками, сума потенційної угоди може становити близько 60–62 мільйонів доларів США, а окремо Румунія вже задекларувала намір інвестувати щонайменше 24 мільйони євро в модернізацію інфраструктури. Ці кошти планується спрямувати на розширення причалів, розвиток контейнерних потужностей, оновлення залізничного сполучення та цифровізацію обробки вантажів.
Таким чином, порт із локального логістичного вузла поступово перетворюється на елемент системи, орієнтованої на транзит між Чорним морем, Дунаєм та внутрішнім ринком Європейського Союзу.
Інфраструктурні зміни та їхній реальний масштаб
На сьогодні порт Джурджулешти забезпечує понад 70 відсотків усіх водних вантажопотоків Молдови, що вже саме по собі робить його критично важливим об’єктом для економіки країни. Однак заплановані інвестиції мають значно збільшити його пропускну здатність. Розширення складських зон, модернізація терміналів та інтеграція сучасних логістичних ІТ-рішень дозволять суттєво скоротити час обробки вантажів і знизити операційні витрати.
Окремий акцент робиться на екологічних та енергозберігаючих рішеннях, що відповідає загальній політиці ЄС. Для регіону це означає не лише зростання обсягів перевалки, а й підвищення конкурентоспроможності порту порівняно з іншими дунайськими хабами.
Що це означає для України: логістика без зайвих ілюзій
Для України зміни навколо порту Джурджулешти мають практичне, а не символічне значення. Після обмеження роботи частини чорноморських портів український експорт дедалі більше орієнтується на дунайський напрямок та румунську інфраструктуру. Уже зараз порт Констанца відіграє ключову роль у перевалці українського зерна, і додатковий вузол у Джурджулештах може частково розвантажити перевантажені маршрути.
Експерти логістичного ринку зазначають, що модернізований порт у безпосередній близькості до українського кордону здатен стати альтернативною точкою входу для українських аграрних, металургійних та контейнерних вантажів. Це особливо важливо для півдня Одеської області, де відстань до Джурджулешти є меншою, ніж до багатьох українських портів.
Разом із цим варто підкреслити, що контроль Румунії над портом означає більш прогнозовані правила гри, європейські стандарти управління та менші політичні ризики для міжнародних перевізників. У довгостроковій перспективі це може знизити логістичні витрати для українських експортерів і зробити дунайський маршрут більш стабільним.
Регіональний ефект: більше, ніж просто порт
Аналітики сходяться на думці, що історія з Джурджулештами виходить далеко за межі одного інфраструктурного проєкту. Фактично йдеться про формування нового логістичного трикутника Румунія — Молдова — Україна, інтегрованого в транспортні мережі ЄС. У цьому трикутнику Джурджулешти можуть виконувати роль гнучкого транзитного хаба, здатного швидко адаптуватися до змін геополітичної та економічної ситуації.
Для Молдови це означає збереження ключового активу з новими інвестиціями, для Румунії — посилення ролі регіонального лідера у сфері логістики, а для України — додатковий, відносно безпечний канал доступу до європейських і світових ринків.
Плани Румунії щодо порту Джурджулешти свідчать про системний підхід до розвитку дунайського та чорноморського напрямків. Це не разовий проєкт і не тимчасове рішення, а частина довгострокової стратегії з перебудови логістичної карти Південно-Східної Європи. Для України ці зміни відкривають нові можливості, але водночас вимагають активної участі у формуванні регіональних транспортних рішень, щоб не залишитися лише стороннім користувачем чужої інфраструктури.
Читайте також: Тимчасові модульні мости як інструмент оперативного відновлення транспортної інфраструктури
