Зменшення обсягів: що відбувається?
Польські логістичні компанії, залізничні оператори, портові адміністрації та аграрні кооперативи висловлюють серйозне занепокоєння у зв’язку зі скороченням транзиту українського зерна через територію Польщі. За останні місяці обсяги перевезень зменшилися на 20–30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Цей спад негативно впливає на дохідність логістичного сектору країни, оскільки саме транзит української агропродукції після початку повномасштабної війни став одним з основних джерел завантаження польської інфраструктури.
Причини скорочення транзиту
Причинами падіння транзиту стали посилення прикордонного контролю, зокрема перевірок документів, сертифікатів та походження вантажів, що значно ускладнило та уповільнило рух. Також суттєвим чинником стали тривалі протести польських фермерів, які блокували прикордонні переходи, дороги та залізничні колії, вимагаючи обмежити як імпорт, так і транзит українського зерна. Додатково ситуацію ускладнює політична напруженість напередодні виборів у Польщі — питання українського експорту стало предметом політичних маніпуляцій та інструментом впливу на електорат. На фоні цих процесів загострилася конкуренція між польськими та українськими виробниками, що ще більше заглиблює конфлікт інтересів.
Наслідки для польського бізнесу
Наслідки зменшення транзиту вже відчутні. Зниження обсягів перевезень вдарило по ключових логістичних вузлах, таких як Люблін, Жешув, Перемишль, а також по портах Гданська, Гдині та Щецина. Багато терміналів залишилися з недозавантаженими потужностями, а залізничні оператори, які інвестували в оновлення вагонного парку та інфраструктуру, повідомляють про зниження прибутковості. Складські підприємства, елеватори та експедитори також несуть збитки, скорочуючи персонал та переглядаючи плани розвитку.
Позиція України
Україна, зі свого боку, закликає до створення прозорих і справедливих умов транзиту. Офіційний Київ наголошує, що експорт агропродукції є критично важливим для збереження економіки країни в умовах війни. Водночас Україна підкреслює, що більшість вантажів, які проходять територією Польщі, не залишаються на польському ринку, а призначені для третіх країн — зокрема держав Африки та Близького Сходу. Важливо розуміти, що транзит — це не імпорт, а тому не становить прямої загрози польському фермеру. Українська сторона також підтримує ідею створення європейських механізмів координації, які б дозволили уникнути блокувань і затримок у майбутньому.
Реакція польського уряду та ЄС
Польський уряд намагається шукати баланс між інтересами власних аграріїв і логістичного бізнесу. Ведуться переговори з Європейською комісією щодо можливого фінансування інфраструктурних проектів, а також обговорюється створення спеціальних коридорів транзиту, які б дозволили доставляти вантажі без зупинок на території Польщі. Розглядається також ідея субсидування збитків польських операторів, які зазнали фінансових втрат через конфлікт.
Європейський Союз продовжує реалізовувати програму «Шляхи солідарності», в якій Польща відіграє ключову роль. Програма спрямована на те, щоб забезпечити Україні альтернативні шляхи експорту в умовах блокування Чорноморських портів. ЄС підкреслює, що функціонуючий транзит української агропродукції — це не лише питання економіки, а й питання глобальної продовольчої безпеки.
Перспективи: що може змінити ситуацію?
Щоб ситуація не загострювалася далі, експерти пропонують кілька конкретних кроків. Насамперед — впровадження цифрового моніторингу вантажів, що дозволить чітко і прозоро відстежувати рух зерна від кордону до порту. Також обговорюється залучення незалежних сертифікаційних центрів для підтвердження походження продукції. Не менш важливим є відновлення діалогу між урядами Польщі та України з активною участю бізнес-асоціацій обох країн. Ще одним рішенням може стати запуск окремих логістичних коридорів — так званих «зернових потягів» з гарантованим рухом до портів Балтійського моря.
Скорочення транзиту українського зерна через Польщу — це не лише тимчасова економічна проблема. Це стратегічне питання для регіону та Європи загалом. Успішне вирішення цієї ситуації визначатиме не лише прибутки логістичних компаній, але й рівень довіри до європейської солідарності та готовність до координації в умовах кризи.
Читайте також: Україна погодила з ЄС стабільні правила торгівлі до 2028 року
