Новий морський шлях — нові можливості
Від початку функціонування тимчасового морського коридору через Чорне море українські порти змогли перевезти понад 130 мільйонів тонн вантажів. Це колосальне досягнення, враховуючи складну ситуацію з безпекою, постійні загрози з боку російських військ та обмежену інфраструктуру в умовах війни.
Цей маршрут став альтернативою «зерновому коридору», який припинив роботу після виходу Росії з відповідної ініціативи. Завдяки рішенню українського уряду щодо створення внутрішнього маршруту у координації з міжнародними партнерами та за підтримки ООН вдалося зберегти життєво важливі логістичні канали.
Що саме перевозиться?
Основу вантажів, що проходять через тимчасовий морський коридор, складають:
- Зернові культури — пшениця, кукурудза, ячмінь. Україна залишається одним із провідних експортерів агропродукції у світі.
- Металопродукція — особливо продукція металургійних комбінатів з Дніпра, Запоріжжя та Кривого Рогу.
- Контейнери з гуманітарною допомогою — медикаменти, продукти харчування, технічне обладнання.
- Промислові товари та техніка — поступово відновлюються поставки добрив, генераторів, енергетичного та будівельного обладнання.
Також зростають обсяги експорту сировини для харчової та хімічної промисловості, включаючи соняшникову олію, продукти переробки та олійні культури.
Географія перевезень
Основними портами, що активно працюють у межах цього маршруту, є:
- Одеський порт
- Чорноморськ
- Порт «Південний»
- Ізмаїл — ключовий транспортний хаб на Дунаї. Через нього проходить значна частина вантажів, особливо після обмеження руху в Чорному морі.
- Рені — активно використовується для перевалки зернових, металів та контейнерних вантажів. Порт модернізовано в умовах війни.
- Усть-Дунайськ — один із найгнучкіших і найбільш динамічних портів регіону, спеціалізується на мультимодальних перевезеннях.
- Також задіяні малі дунайські порти, зокрема Кілія, Вилкове та інші, які забезпечують гнучкість та стійкість логістики в умовах загроз.
Вантажі прямують до країн ЄС, Близького Сходу, Північної Африки та окремих регіонів Азії. Серед основних імпортерів — Туреччина, Єгипет, Іспанія, Італія та Китай.
Безпека на морі: міжнародна підтримка
Попри щоденні ризики, рух суден через морський коридор забезпечується завдяки:
- розвідданим від міжнародних партнерів (зокрема США та Великої Британії);
- супроводу з боку Військово-морських сил України та безпілотників;
- інформаційній підтримці від НАТО та структур ООН, які моніторять ситуацію в режимі реального часу.
Також працює система попереднього інформування про мінну небезпеку, що дозволяє екіпажам суден планувати маршрути з урахуванням ризиків.
Відновлення довіри до української логістики
Показник у понад 130 мільйонів тонн вантажів свідчить про високий рівень адаптації української логістичної системи. Незважаючи на річну паузу у традиційному морському експорті, Україні вдалося не лише відновити постачання, а й показати партнерам стабільність та передбачуваність.
Це відкриває шлях до:
- розширення морських і дунайських перевезень у 2025–2026 роках;
- інвестицій у модернізацію портової інфраструктури, зокрема в Одеській та Ізмаїльській областях;
- створення нових логістичних хабів у західних регіонах, які можуть дублювати функції портів у разі загроз.
Прогноз: що далі?
За оцінками аналітиків Мінінфраструктури та провідних логістичних компаній:
- До кінця 2025 року Україна може досягти рівня у 200 млн тонн морських перевезень, якщо ситуація з безпекою залишатиметься контрольованою.
- Зростатиме частка контейнерних вантажів та високотехнологічної продукції (агропереробка, обладнання, електроніка).
- Очікується збільшення обсягів внутрішніх перевезень до портів залізницею та автомобільними шляхами, що стимулюватиме розвиток внутрішньої логістики.
130 мільйонів тонн — це не просто цифра. Це символ стійкості української торгівлі, гнучкості логістичних маршрутів і міжнародної підтримки.
Навіть у морському просторі, де домінують загрози, Україна демонструє: ефективні та безпечні перевезення можливі.
Українські порти працюють. Дунайські гавані зміцнюють позиції. Бізнес — експортує. Партнери — довіряють. І це вже стратегічна перевага.
Читайте також: За перше півріччя 2025 року Укртрансбезпека з допомогою автоматичних комплексів зважування в русі (WIM) забезпечила надходження
