Зростання морських ризиків у період війни
Під час війни море перетворюється на простір підвищеної небезпеки, де кожна навігаційна помилка, кожне невчасно зафіксоване повідомлення або невідоме судно можуть стати передумовою серйозного інциденту. Чорне море, яке ще донедавна забезпечувало значну частину українського експорту та служило міжнародним торговим коридором, тепер фактично стало ареною постійної напруги та прихованої конфронтації.
Особливої загрози завдають мінні поля, які країна-агресор активно використовує з початку повномасштабної війни. Дрейфуючі міни можуть з’явитися в будь-якій точці — від торговельних шляхів до гуманітарних коридорів. Кожен морський перехід цивільних та комерційних суден перетворюється на операцію з багаторівневими ризиками, адже виявлення мін залежить від погодних умов, роботи технічних засобів та дій моряків.
Паралельно з мінною загрозою підвищується активність суден, що використовуються агресором як інструмент розвідувальної та диверсійної діяльності. Під виглядом риболовецьких або комерційних кораблів такі судна збирають інформацію про українські порти, спостерігають за військовими об’єктами, фіксують радіопереговори та рух військово-морських сил. Будь-який корабель із флоту агресора, що наближається до українських вод, може становити негайну небезпеку, навіть якщо його зовнішній вигляд не викликає підозр.
Не менш серйозним фактором залишаються кібератаки на системи морської навігації. Маніпуляції з AIS, GPS і портовими сервісами дозволяють агресору створювати фантомні судна, приховувати реальний рух своїх кораблів або навмисне дезінформувати українські та міжнародні служби. У таких умовах навігаційні технології стали не просто інструментом, а ключовим елементом оборони.
Нові санкції та цифровий контроль як основа морського захисту України
Враховуючи всі ці ризики, Указ Президента України №860/2025 став критично важливим рішенням у сфері морської безпеки. Документ уперше запровадив персональні санкції безпосередньо проти конкретних морських суден країни-агресора. У санкційний список внесено:
- комерційні судна Російської Федерації, що здійснювали незаконні заходи в порти тимчасово окупованих територій або перевозили вантажі на користь армії РФ;
- патрульні та допоміжні судна Росії, які використовувалися для розвідки або технічного забезпечення військових операцій у Чорному морі;
- танкери та балкери РФ, помічені у схемах обходу санкцій міжнародних партнерів;
- декілька суден під прапорами третіх країн, але фактично керованих російськими судновласниками або компаніями-операторами, пов'язаними з державою-агресором.
Санкції суворо забороняють таким суднам вхід до українських територіальних вод, стоянку на рейдах, проходження через морські коридори та будь-яку взаємодію з портовою інфраструктурою України протягом наступних десяти років. Це не лише юридичний бар’єр, а й інструмент стримування, який обмежує можливість агресора використовувати торговельний або цивільний флот у військових цілях.
Для того щоб санкції працювали ефективно, Державна митна служба впровадила спеціалізоване програмне забезпечення «Санкції морських суден». Ця система стала цифровим центром морської безпеки України. Вона фіксує кожне судно, що наближається до українських вод, і порівнює його дані з оновлюваним санкційним реєстром. Алгоритми аналізують історію переміщень, технічні характеристики та спостережувану поведінку судна, що дає змогу виявляти об’єкти навіть після зміни прапора, імені або ідентифікаційних номерів.
Система забезпечує автоматичне оповіщення прикордонної служби, ВМС, СБУ, портових адміністрацій і митних підрозділів у разі виявлення ризикового об’єкта. Це дозволяє блокувати небезпечні судна, не чекаючи їхнього фізичного наближення до портів. Інформація, зібрана ПЗ, використовується також для планування протимінних операцій, морських патрулів та аналізу активності ворожого флоту.
Міжнародна співпраця стала невід’ємним елементом нової системи морської безпеки. Україна активно обмінюється даними з партнерами в Європі та Чорноморському регіоні, створюючи єдиний інформаційний простір, який унеможливлює приховане переміщення суден країни-агресора або використання третіх держав для обходу санкцій.
У сучасних умовах море перестало бути лише торговельною артерією — воно стало важливим фронтом війни. Саме тому поєднання юридичних санкцій, цифрових технологій і міжнародної взаємодії дає Україні можливість створити потужний морський щит. Впровадження санкцій проти небезпечних суден та запуск програмного забезпечення для їх контролю дозволили державі своєчасно реагувати на загрози і формувати систему захисту, яка відповідатиме викликам сьогодення та майбутнього.
Читайте також: Посилення штрафів у Європі з 2026 року: що важливо знати водіям вантажівок і логістичним компаніям
