Європейська комісія розпочала підготовку до перегляду підходів до візової політики для водіїв вантажних автомобілів із країн, які не входять до Шенгенської зони. У Брюсселі визнають, що чинні правила короткострокового перебування вже не відповідають реаліям сучасної міжнародної логістики. Професія далекобійника передбачає постійну транскордонну мобільність, що вступає в конфлікт із класичною моделлю міграційного контролю, орієнтованою переважно на туризм чи короткотермінові бізнес-поїздки.
Питання стало особливо актуальним на тлі зростання обсягів перевезень між Європейським Союзом та державами Західних Балкан, а також країнами Східної Європи. За оцінками Єврокомісії, обмеження у вигляді правила «90 днів протягом 180 днів» створює адміністративні бар’єри для транспортних компаній і може негативно впливати на стабільність міжнародних ланцюгів постачання.
Правило 90/180 як основа шенгенського режиму
Нинішня система короткострокового перебування у Шенгенській зоні базується на принципі, що громадянин держави, яка не входить до ЄС або Шенгену, може перебувати на території об’єднання не більше ніж 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Це правило закріплене у нормативній базі Європейського Союзу як механізм запобігання фактичному постійному проживанню без відповідного дозволу або довгострокової візи.
Європейські нормативні акти визначають, що під час контролю прикордонні органи перевіряють сумарну кількість днів перебування особи в межах попередніх шести місяців, незалежно від того, чи були ці поїздки безперервними. У випадку перевищення цього ліміту особа повинна оформлювати національну довгострокову візу або отримувати дозвіл на проживання в одній із держав-членів.
Саме така модель, яка історично створювалася для туристичних або короткострокових бізнес-подорожей, стала проблемною для професій із високою мобільністю, зокрема для водіїв міжнародних перевезень.
Офіційна позиція Європейської комісії
У документах та повідомленнях Європейської комісії зазначається, що транспортна галузь потребує спеціалізованих рішень. Брюссель визнав, що існуюча система змушує водіїв або регулярно переривати роботу, або проходити складні процедури отримання довгострокових дозволів, що не відповідає реальному характеру їхньої діяльності.
Згідно з концептуальними напрацюваннями Комісії, майбутні зміни можуть включати розроблення нових типів короткострокових дозволів або гнучкіших моделей перебування, орієнтованих на професії із систематичним перетином кордонів. В офіційних матеріалах підкреслюється, що нинішня модель не враховує циклічний характер роботи водіїв, які регулярно переміщуються між державами ЄС без наміру залишатися на постійне проживання.
Також у Єврокомісії наголошують, що потенційні зміни спрямовані на підвищення стабільності ринку праці в транспортному секторі, скорочення бюрократичного навантаження та мінімізацію перебоїв у логістичних операціях.
Західні Балкани як ключовий фактор реформ
Особливе місце в обговоренні займають країни Західних Балкан, які відіграють важливу роль у перевезеннях між ЄС та державами поза його межами. Сербські, боснійські та інші балканські транспортні компанії забезпечують значну частину транзитних перевезень. Однак саме для їхніх водіїв правило 90/180 часто стає перешкодою для виконання контрактів та планування маршрутів.
У європейських документах зазначається, що стабільність транспортних потоків у цьому регіоні безпосередньо впливає на економічну інтеграцію Західних Балкан із внутрішнім ринком ЄС. У зв’язку з цим Брюссель розглядає можливість створення спеціальних механізмів, які дозволять забезпечити більш тривале, але все ще тимчасове перебування водіїв у Шенгенській зоні.
Взаємозв’язок із новими цифровими системами контролю кордонів
Паралельно з дискусіями щодо візової політики Європейський Союз впроваджує нові цифрові системи управління перетином кордонів. До них належать Entry/Exit System та European Travel Information and Authorisation System. Ці механізми автоматизують реєстрацію подорожей громадян третіх країн та дозволяють більш точно відстежувати тривалість перебування на території Шенгенської зони.
Європейська комісія вважає, що цифровізація контролю створює технічні передумови для більш гнучких підходів до регулювання мобільності, оскільки дозволяє точно відстежувати поїздки та забезпечувати прозорість міграційних процесів.
Потенційні економічні наслідки для транспортної галузі
Автомобільні перевезення залишаються одним із ключових секторів економіки ЄС та його партнерів. За офіційними оцінками європейських інституцій, обмеження мобільності водіїв можуть спричиняти перебої у поставках товарів, збільшення витрат логістичних компаній та нестабільність на ринку праці.
Єврокомісія підкреслює, що створення більш адаптованої візової моделі може сприяти безперервності перевезень, зменшенню адміністративних витрат і підвищенню конкурентоспроможності транспортного сектору. Водночас передбачається збереження контролю над міграційними потоками та запобігання нелегальному працевлаштуванню.
Політичні дискусії та позиції соціальних партнерів
Ініціатива Європейської комісії вже викликала дискусії серед профспілок і транспортних організацій. Частина європейських профспілкових структур висловлює побоювання, що пом’якшення правил може призвести до зростання соціального демпінгу або зловживань з боку перевізників. Водночас галузеві асоціації наполягають на необхідності модернізації законодавства відповідно до реальних потреб ринку.
Брюссель підкреслює, що остаточні рішення ухвалюватимуться лише після консультацій із державами-членами та соціальними партнерами, а нинішні пропозиції мають характер стратегічних напрямів реформ.
Перспективи реформування європейської візової політики
Європейська комісія поки не визначила конкретних термінів впровадження нових правил. Однак сам факт офіційного визнання проблеми свідчить про початок комплексного перегляду міграційної політики у сфері професійної мобільності. Очікується, що майбутні рішення можуть створити прецедент для інших категорій працівників, діяльність яких пов’язана з регулярними міжнародними поїздками.
У ширшому контексті реформа візової політики може стати важливим елементом модернізації європейського ринку праці та зміцнення економічних зв’язків із країнами-партнерами. Вона також демонструє прагнення Європейського Союзу адаптувати регуляторну систему до умов глобалізованої економіки, де швидкість та безперервність логістики стають ключовими факторами розвитку.
Читайте також: Zara закривається у торговельних центрах Дніпра та може залишити інші міста України: економічні причини
