З 1 січня 2016 року, після набуття чинності поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, Державна митна служба України почала масову видачу сертифікатів з перевезення товарів форми EUR.1. За майже десятирічний період українські підприємці отримали понад 1,5 млн таких сертифікатів, що стало одним із найбільш показових індикаторів практичної інтеграції України до європейського економічного простору.
Ця цифра відображає не просто обсяг митної роботи, а глибші структурні зміни в українській економіці, трансформацію експортних потоків і поступове пристосування бізнесу до правил походження товарів ЄС.
Що стоїть за цифрою 1,5 млн сертифікатів
Сертифікат EUR.1 підтверджує преференційне походження товару та дає право українським експортерам застосовувати знижені або нульові ставки мита під час ввезення продукції до країн Європейського Союзу та низки інших держав, з якими Україна має угоди про вільну торгівлю.
Якщо розкласти показник у 1,5 млн документів у часовому вимірі, виходить, що в середньому митні органи видавали понад 160–170 тисяч сертифікатів щороку, або близько 450–500 сертифікатів щоденно. Для митної системи це означає стабільне навантаження, а для бізнесу — системне використання режиму торговельних преференцій, а не поодинокі експортні операції.
Галузевий зріз: хто найчастіше користувався EUR.1
Найбільшими користувачами сертифікатів форми EUR.1 за цей період традиційно стали підприємства агропромислового комплексу, металургії, машинобудування та деревообробної галузі.
За оцінками профільних асоціацій, до 40% усіх сертифікатів припадало на аграрну продукцію та продукти харчування. Це зернові, олійні культури, продукти переробки, м’ясо та молочна продукція, які після 2016 року отримали значно кращий доступ до ринку ЄС.
Металургійний і машинобудівний сектори забезпечили ще близько 25–30% виданих документів. Для цих галузей EUR.1 став ключовим інструментом збереження конкурентоспроможності на європейських ринках, де навіть різниця в кілька відсотків митної ставки може визначати доцільність контракту.
Економічний ефект для експортерів
Фінансовий ефект від використання сертифікатів EUR.1 складно звести до однієї цифри, однак експерти оцінюють, що за рахунок митних преференцій українські компанії щороку заощаджують сотні мільйонів євро.
Наприклад, при середній митній ставці 5–7% для товарів без преференцій навіть експорт на суму 1 млн євро з сертифікатом EUR.1 дозволяє заощадити до 70 тис. євро. У масштабах тисяч контрактів економія перетворюється на реальний ресурс для інвестицій, модернізації виробництва та розширення експортної географії.
Вплив на митну систему та адміністрування
Масова видача 1,5 млн сертифікатів стала серйозним випробуванням для митної служби. За ці роки відбувся перехід від паперових процедур до часткової цифровізації, уніфікації підходів та посилення контролю за дотриманням правил походження товарів.
Особливої актуальності ці питання набули після 2022 року, коли обсяги експорту до ЄС зросли на тлі блокування частини традиційних логістичних маршрутів. У цих умовах сертифікат EUR.1 фактично перетворився з формального документа на стратегічний інструмент підтримки українського експорту.
Європейський вектор і довгострокові наслідки
Факт видачі 1,5 млн сертифікатів EUR.1 з 2016 року свідчить про те, що український бізнес не лише формально отримав доступ до європейського ринку, а й навчився працювати за його правилами. Дотримання вимог щодо походження товарів стимулювало локалізацію виробництва, розвиток внутрішніх ланцюгів доданої вартості та прозорість постачання.
У довгостроковій перспективі це створює фундамент для переходу від експорту сировини до більш складної продукції з вищою доданою вартістю, що є одним із ключових завдань економічної політики України.
1,5 млн сертифікатів форми EUR.1 — це не просто статистика митної служби. Це відображення майже десятирічного процесу трансформації українського експорту, адаптації бізнесу до європейських стандартів і поступового вбудовування України в економіку ЄС. У наступні роки значення цього інструменту лише зростатиме, особливо в контексті подальшої євроінтеграції та відновлення економіки.
Читайте також: «Цифрова черга» для вагонів: як автоматизований розподіл ремонтів змінить логістику Укрзалізниці з наступного року
