1 жовтня 2022 року Україна офіційно приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Це стало відправною точкою для запуску системи NCTS (New Computerised Transit System), відомої як «митний безвіз». Вона дозволила українським компаніям працювати за європейськими правилами митного транзиту, а Україна зробила суттєвий крок до інтеграції у внутрішній ринок Європейського Союзу.
Система NCTS забезпечує переміщення товарів за єдиною електронною декларацією від митниці відправлення до митниці призначення без додаткових перевірок і оформлень на кожному кордоні. Завдяки цьому вантаж може пройти шлях від Харкова до Роттердама без повторного митного контролю. Це дозволило скоротити час транзиту в середньому на 30–40%, зменшити черги на прикордонних переходах, особливо на напрямках з Польщею, Словаччиною та Румунією, забезпечити електронний контроль у реальному часі та створити єдину цифрову базу даних для моніторингу руху товарів.
За три роки система продемонструвала стале зростання та високу ефективність. У 2022 році було оформлено понад 700 декларацій, у 2023 році — понад 41 тисячу, у 2024 році — понад 94 тисячі. За дев’ять місяців 2025 року кількість декларацій уже перевищила 95 тисяч, а до кінця року очікується понад 125 тисяч. За даними Державної митної служби, близько 60% усіх транзитних декларацій оформлюються автоматично без участі інспектора. Найактивніше NCTS використовують експортери аграрної продукції, логістичні оператори та поштові компанії.
Європейська інтеграція
«Митний безвіз» став ключовим інструментом європейської інтеграції. Європейський Союз визнає, що Україна повністю виконує технічні вимоги Конвенції про спільний транзит і готується до приєднання до оновленої системи CTC-2, яка з 2026 року замінить нинішню платформу. Це означає повноправну участь України у єдиному митному просторі ЄС, доступ до європейських баз даних транзиту, можливість видавати європейські гарантії та інтеграцію до цифрової системи Customs EU Gateway.
За оцінками Міністерства економіки України, впровадження NCTS дозволило скоротити логістичні витрати експортерів на понад 12%, а час оформлення транзитних операцій зменшився з шести годин до менш ніж однієї. Щорічний обсяг перевезень, здійснених у межах системи, перевищив 1,5 мільярда євро. Європейська комісія у 2025 році виділила Україні додатково 15 мільйонів євро на модернізацію митної інфраструктури, цифровізацію пунктів пропуску та навчання персоналу.
Україна, Молдова, Польща, Румунія та Словаччина створили регіональний координаційний комітет для розвитку спільних транзитних коридорів між Чорним морем, Балтією та Центральною Європою. У 2025 році запущено пілотний проєкт Baltic-Black Sea Digital Transit, що об’єднує системи NCTS, eTIR і європейські електронні митні декларації. До 2027 року планується повний автоматичний обмін даними між митницями України та всіх країн ЄС без дублювання перевірок і паперових процедур.
У 2026 році Україна розпочне тестування моделі «митного безвізу 2.0», яка включатиме цифрові сертифікати походження товарів, інтеграцію з системами транспортного моніторингу ЄС (EUCARIS, SafeRoads) та застосування штучного інтелекту для аналізу ризиків у транзиті. Очікується, що до 2027 року українська митниця буде повністю синхронізована з європейською, що стане фактичним кроком до входження України у внутрішній ринок ЄС.
Три роки «митного безвізу» показали, що Україна не лише спростила торговельні процедури, а й фактично стала частиною європейської логістичної екосистеми. Цифровізація митниці, автоматизація транзиту та міжнародне визнання документів перетворилися на реальні механізми економічної інтеграції. «Митний безвіз» — це не просто технічна реформа, а стратегічний крок, який наближає Україну до повноправного членства в Європейському Союзі.
Читайте також: Єдина система штрафних балів для водіїв фур у ЄС: як працюватиме і коли позбавляють прав
