У 2025 році Україна зробила ще один вагомий крок до відновлення своєї транспортної інфраструктури та регіональної інтеграції, відновивши регулярне поромне сполучення між портом Чорноморськ та грузинським Батумі. Цей стратегічно важливий маршрут, що був призупинений у 2022 році внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, нарешті знову відкрився для перевезення вантажів і пасажирів. Перший рейс після тривалої перерви відбувся 9 липня 2024 року, однак саме у 2025 році маршрут почав працювати на постійній основі, демонструючи свою ефективність та затребуваність.
Значення поромного сполучення для України
Відновлення поромного сполучення між Україною та Грузією — це не просто логістичне рішення, а комплексний крок до зміцнення зв’язків із Чорноморським регіоном, розвитку міжнародної торгівлі та забезпечення сталих транспортних маршрутів в умовах воєнної нестабільності. У світлі блокади частини морських шляхів та ризиків у Чорному морі, альтернатива, що забезпечується поромним транспортом, стає критично важливою.
Поромний маршрут Чорноморськ — Батумі є частиною міжнародного транспортного коридору, який об'єднує Україну з Кавказом, Середньою Азією та далі — з Китаєм у межах ініціативи "Шовковий шлях". Це дозволяє Україні зміцнювати експортно-імпортні можливості, мінімізуючи залежність від перевантажених або ризикованих маршрутів через східний кордон.
Логістична інфраструктура та безпека
Відновленню поромного маршруту передували суттєві інвестиції у модернізацію портової інфраструктури. У Чорноморську було оновлено вантажні термінали, встановлено сучасні системи безпеки, а також розгорнуто комплексну систему контролю, що дозволяє забезпечувати швидку перевірку вантажів та дотримання міжнародних стандартів безпеки.
Особливу увагу приділено цифровізації процесів: впроваджено електронне бронювання квитків, реєстрацію вантажів і документообіг. Це значно скорочує час обробки заявок та знижує адміністративне навантаження на учасників логістичного ланцюга.
Міжнародна підтримка та співпраця
Проєкт з відновлення поромного сполучення реалізується за підтримки міжнародних партнерів, зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який виділив кошти на технічне переоснащення поромів і реконструкцію інфраструктури. Також активно залучаються консультанти з морського права та фахівці з екологічної безпеки для забезпечення сталого розвитку маршруту.
З грузинського боку участь у проєкті беруть державна компанія "Batumi Sea Port" та приватні оператори, що забезпечують стиковку поромів із внутрішніми логістичними маршрутами Грузії. Таким чином створено ефективний механізм мультимодальних перевезень, який дозволяє перевозити вантажі з України через Грузію до Вірменії, Азербайджану, Туреччини та далі — до країн Центральної Азії.
Економічний ефект та перспектива
Запуск регулярного поромного сполучення вже у 2025 році почав приносити реальні економічні результати. За перші три місяці регулярного курсування маршрутом перевезено понад 12 тисяч тонн вантажів, включаючи продукти харчування, промислову техніку, текстиль, сільськогосподарську продукцію та гуманітарні вантажі.
Крім того, відновлення маршруту стимулює розвиток малого та середнього бізнесу, що спеціалізується на логістиці, митному оформленні, вантажоперевезеннях та технічному обслуговуванні суден. Це створює нові робочі місця та сприяє підвищенню доходів у припортових містах.
Туризм та гуманітарний аспект
Поромне сполучення також сприяє розвитку туризму між Україною та Грузією. З огляду на спрощений прикордонний контроль та відкритість маршрутів для пасажирів, у літній сезон очікується зростання пасажиропотоку. Поромні тури Чорноморськ — Батумі вже почали рекламувати туристичні агентства, пропонуючи унікальну морську подорож із культурними заходами обох країн.
Окрім економічного значення, маршрут має і важливу гуманітарну функцію. Через нього здійснюється доставка міжнародної допомоги, медикаментів, техніки та обладнання для українських медичних і військових установ, розташованих у південних регіонах країни.
Читайте також: Норвегія впроваджує спеціальні смуги для важкого транспорту понад 7,5 тонн — досвід, що надихає світ
