Міжнародний валютний фонд не відмовився від вимоги запровадити податок на додану вартість для товарів, які українці замовляють за кордоном у міжнародних поштових та експрес-відправленнях вартістю до €150. Ухвалення відповідних змін залишається однією з умов продовження фінансування України, тому питання, яке Верховна Рада раніше не змогла підтримати, знову повернулося до парламентського порядку денного.
Водночас ситуація розвивається швидше, ніж очікувалося ще на початку вересня. Уряд повторно схвалив пакет документів після невдалого голосування 1 вересня, а 16 вересня Верховна Рада вже прийняла за основу доопрацьований законопроєкт №15460, який регулює митне оформлення міжнародних поштових та експрес-відправлень. Відповідно до офіційної картки законопроєкту №15460, документ зараз готується до другого читання. Отже, йдеться вже не лише про ймовірний розгляд наступного пленарного тижня, а про перехід ініціативи до наступного етапу парламентської процедури.
Проте прийняття проєкту в першому читанні ще не означає, що нові правила почали діяти. До остаточного скасування пільги парламент повинен розглянути пов’язані податкові положення, ухвалити документи в цілому, після чого їх має підписати президент. Крім того, державним органам та учасникам ринку знадобиться час для технічної підготовки нової системи. Тому на момент публікації посилки вартістю до €150 продовжують надходити за чинними правилами, однак імовірність зміни режиму суттєво зросла.
Чому питання посилок пов’язане з фінансуванням МВФ
Скасування пільги розглядається не як окрема митна зміна, а як частина ширшого пакета зобов’язань України перед міжнародними кредиторами. Держава має збільшити власні доходи, скоротити можливості для податкової оптимізації та наблизити систему оподаткування дистанційної торгівлі до європейської моделі.
У лютому на офіційному порталі Верховної Ради повідомлялося, що запровадження ПДВ на посилки вартістю до €150 може забезпечити бюджету близько 20 млрд грн додаткових надходжень. Разом зі змінами в оподаткуванні цифрових платформ загальний очікуваний фінансовий ефект оцінювався приблизно у 34 млрд грн.
«Також розглядається ініціатива про запровадження ПДВ на посилки з-за кордону вартістю до 150 євро. Це має додати до бюджету близько 20 млрд грн», — йшлося в повідомленні Верховної Ради з посиланням на члена профільного парламентського комітету Олексія Леонова.
Пізніше на офіційному порталі Верховної Ради знову підтвердили, що після прийняття закону про оподаткування цифрових платформ наступним кроком у межах співпраці з МВФ має стати голосування щодо посилок вартістю до €150.
Таким чином, МВФ не погодився зняти цю вимогу після попередніх невдалих голосувань. Для України питання має подвійне значення: держава розраховує отримати додаткові внутрішні доходи й одночасно виконати умову, пов’язану із зовнішнім фінансуванням. Національний банк зазначає, що нову чотирирічну програму розширеного фінансування EFF для України обсягом $8,1 млрд було схвалено в лютому 2026 року. Однак виділення коштів у межах таких програм залежить від проходження переглядів і виконання погоджених зобов’язань.
Коректніше говорити не про те, що один закон автоматично гарантує перерахування всього наступного траншу, а про те, що його прийняття залишається частиною сукупності попередніх умов. Навіть після остаточного голосування оцінюватимуться й інші рішення уряду та парламенту.
Що передбачає нова модель оподаткування
Зараз міжнародні поштові та експрес-відправлення, вартість яких не перевищує еквівалент €150, звільнені від імпортного ПДВ. Якщо зміни будуть остаточно ухвалені в запропонованій редакції, товари, придбані за кордоном через інтернет-магазини та маркетплейси, оподатковуватимуться ПДВ за ставкою 20% незалежно від того, коштує покупка €10, €50 чи €149.
Водночас формулювання «20% зверху» потребує уточнення. Податкове навантаження справді становитиме 20% оподатковуваної вартості, але остаточний розрахунок для покупця залежатиме від затвердженої бази оподаткування та механізму стягнення платежу. В окремих моделях до неї можуть включатися не лише ціна товару, а й пов’язані з доставкою витрати. Точні правила повинні визначатися остаточною редакцією податкового законопроєкту та підзаконними процедурами.
Проєкт передбачає запровадження механізму, подібного до європейської системи Import One Stop Shop. Для покупок на електронних платформах обов’язок нараховувати й перераховувати ПДВ планується покласти на маркетплейс або іншого учасника електронної торгівлі. Це дозволить включати податок у ціну ще під час оформлення замовлення, а не вимагати окремої оплати після прибуття відправлення до України.
Такий механізм потенційно зручніший для одержувача: посилка із заздалегідь сплаченим і правильно задекларованим ПДВ зможе проходити оформлення за спрощеною процедурою. Проте його запуск вимагатиме обміну електронними даними між продавцями, платформами, поштовими операторами, експрес-перевізниками, Державною митною службою та податковими органами.
У матеріалах парламентського розгляду зазначалося, що некомерційні відправлення вартістю до €45 можуть зберегти звільнення від оподаткування. Йдеться не про звичайні покупки, які продавець позначає як подарунок, а про справді безоплатні відправлення між фізичними особами для особистого використання. Кількість, характер і регулярність таких товарів не повинні вказувати на комерційну мету.
Отже, звична практика замовлення товару вартістю до €150 без ПДВ може зникнути, але приватні некомерційні подарунки в межах окремого, значно меншого ліміту планують залишити поза оподаткуванням.
Два невдалі голосування більше не означають зупинення реформи
Раніше парламенту не вдалося підтримати необхідні зміни. Це створило враження, що ініціативу можуть відкласти або повністю зняти з розгляду. Однак уряд повторно схвалив пакет законопроєктів і повернув його до Верховної Ради.
Доопрацьований законопроєкт №15460 надійшов на повторний розгляд 7 вересня. Профільний комітет рекомендував прийняти його за основу та в цілому, а 16 вересня парламент підтримав документ у першому читанні. Тепер він готується до другого читання. Водночас висновок із питань європейської інтеграції вказує, що окремі положення ще не повністю враховують право Європейського Союзу й потребують доопрацювання.
Це означає, що остаточна редакція може змінитися. Депутати можуть уточнити порядок декларування, розподіл відповідальності між маркетплейсами й операторами, правила обробки подарунків, строки запуску системи та технічні вимоги до електронних реєстрів.
Імовірність остаточного прийняття зараз вища, ніж після перших невдалих голосувань, оскільки документ уже пройшов перше читання, а його виконання пов’язане з міжнародним фінансуванням. Проте гарантувати позитивне голосування до розгляду всіх поправок не можна. Дискусійними залишаються вплив податку на споживачів, готовність інформаційних систем і здатність держави забезпечити однакові правила для великих маркетплейсів та невеликих іноземних продавців.
Наскільки подорожчають закордонні покупки
Якщо товар коштує €100 і база оподаткування буде обмежена його вартістю, ПДВ становитиме €20. Покупка за €50 потребуватиме ще €10 податку, а замовлення на €149 — €29,80. Проте фактична кінцева вартість може виявитися вищою через валютну конвертацію, банківські комісії та можливі платежі за митно-брокерський супровід.
Це не означає, що кожна покупка автоматично подорожчає рівно на 20%. Великі маркетплейси можуть частково компенсувати податок знижками, змінити вартість доставки або переглянути ціни для українського ринку. Деякі продавці, навпаки, можуть перекласти на покупця не лише ПДВ, а й додаткові витрати, пов’язані з реєстрацією, звітністю та передаванням даних.
Найпомітніше зміни відчують споживачі, які замовляють недорогу електроніку, одяг, взуття, запчастини, товари для дому, інструменти та професійне обладнання безпосередньо в іноземних продавців. Саме в цьому сегменті звільнення до €150 дозволяло закордонним платформам зберігати суттєву цінову перевагу.
Тому ідея придбати необхідні товари до набрання новими правилами чинності має економічну логіку. Але покупцям слід ураховувати, що вирішальною може бути не дата оплати замовлення, а дата ввезення або митного оформлення посилки. Якщо товар буде замовлений до початку дії закону, але прибуде після зміни режиму, порядок оподаткування залежатиме від перехідних положень остаточної редакції. Поки їх не затверджено, обіцяти гарантоване звільнення для всіх заздалегідь оплачених замовлень не можна.
Що відбудеться з тарифами поштових та експрес-операторів
ПДВ на імпортний товар і тариф оператора за доставку — різні платежі. Тому прийняття закону не означає автоматичного підвищення базової вартості перевезення на 20%. Податок нараховуватиметься на імпортований товар за встановленими правилами, тоді як тариф логістичної компанії формується з вартості міжнародного транспортування, обробки, сортування, останньої милі та супутніх послуг.
Однак непрямий вплив на логістичні тарифи буде значним. Операторам доведеться доопрацьовувати інформаційні системи, підключатися до нових механізмів обміну даними, перевіряти ідентифікатори продавців і маркетплейсів, фіксувати сплату ПДВ, уточнювати вартість вкладення та розділяти комерційні покупки й некомерційні відправлення.
Ці витрати можуть бути включені до тарифів або оформлені як окрема плата за митний і документальний супровід. Тому для частини відправлень підсумкове подорожчання може складатися із самого ПДВ і сервісної комісії оператора.
Особливо складною буде обробка посилок від продавців, які не зареєструються в передбаченій системі або передадуть неповні відомості. Такі відправлення можуть потребувати індивідуального оформлення, звернення до одержувача, підтвердження оплати та додаткової перевірки вартості. У цьому сегменті можливі вищі комісії та збільшення строків доставки.
Для великих міжнародних платформ перехід може виявитися менш складним. Вони вже працюють із європейським механізмом IOSS, уміють нараховувати податок у момент продажу та передавати електронні дані перевізникам. Невеликим інтернет-магазинам і приватним продавцям адаптуватися буде складніше. Деякі з них можуть тимчасово припинити відправлення товарів в Україну або передати оформлення логістичним посередникам.
Чому тарифи можуть спочатку зрости, а потім розділитися
На першому етапі оператори, ймовірно, зіткнуться з додатковими витратами та ризиком уповільнення обробки. Це може призвести до появи нових тарифних позицій: оформлення відправлення із заздалегідь сплаченим ПДВ, обробка посилки без підтвердження податку, коригування декларації, зберігання до отримання документів і повернення продавцю.
Після стабілізації системи ринок, найімовірніше, розділиться на два потоки. Посилки великих маркетплейсів із коректними електронними даними проходитимуть швидше й дешевше. Відправлення від незареєстрованих продавців або з неповною декларацією потребуватимуть ручної роботи та можуть обслуговуватися за вищою ціною.
Конкуренція між операторами стримуватиме зростання базових тарифів. Логістичним компаніям невигідно різко підвищувати вартість доставки в момент, коли податок уже зменшує попит. Тому частина компаній намагатиметься зберегти привабливу ціну перевезення, компенсуючи витрати автоматизацією, консолідацією міжнародних відправлень і розвитком власних брокерських сервісів.
Як зміняться тарифи на зберігання та складські послуги
Сам по собі новий ПДВ не встановлює державного тарифу на зберігання. Ціни складів визначаються попитом, вартістю оренди, електроенергії, праці, охорони, обробки та автоматизації. Тому говорити про неминуче підвищення всіх складських тарифів на 20% неправильно.
Водночас реформа може змінити структуру попиту на складські послуги в Україні. Іноземним продавцям і маркетплейсам стане вигідніше завозити товари великими партіями, проходити звичайне імпортне оформлення, зберігати продукцію на українських складах і виконувати внутрішні замовлення через місцевий фулфілмент. У такому разі замість тисяч окремих транскордонних посилок формується оптова поставка з подальшою доставкою по Україні.
Такий перехід здатний збільшити попит на склади класу B і C, невеликі міські фулфілмент-центри, сортувальні майданчики та приміщення для обробки повернень. Найбільш затребуваними можуть стати об’єкти біля Києва, Львова, Одеси, Дніпра й основних західних прикордонних переходів.
Якщо попит зростатиме швидше за пропозицію, тарифи на зберігання та обробку можуть підвищитися. Однак головним чинником стане не сам ПДВ, а перенесення товарних запасів усередину країни та збільшення обсягу операцій із кожною одиницею товару.
Фулфілмент-компанії також можуть переглянути розцінки на приймання, маркування, комплектацію, пакування, обробку повернень і передавання даних продавцям. Одночасно зростання обсягів дозволить великим операторам знизити собівартість окремих операцій. Тому ринок може зіткнутися не з однаковим підвищенням усіх тарифів, а зі складнішою диференціацією цін.
Окремий ризик пов’язаний із посилками, затриманими до підтвердження вартості або сплати податку. Якщо відправлення перебуватиме на складі тимчасового зберігання довше безоплатного періоду, одержувачу можуть нарахувати плату за додаткові дні. Для недорогого товару така комісія може виявитися співмірною з його початковою вартістю.
Перебудова транскордонної електронної торгівлі
Скасування пільги скоротить ціновий розрив між закордонними платформами та українськими продавцями, які вже включають ПДВ, митні платежі й внутрішні витрати у вартість товару. Для легального українського бізнесу це означає рівніші умови конкуренції.
Для покупців реформа призведе до зростання кінцевої вартості значної частини закордонних замовлень. Попит на спонтанні покупки дешевих товарів може зменшитися, а середній чек — зрости, оскільки споживачі почнуть об’єднувати кілька позицій в одне замовлення. Це створить додатковий попит на консолідацію посилок за кордоном.
Логістичні компанії можуть активніше пропонувати адреси закордонних складів, об’єднання покупок, перевірку вкладень, перепакування та доставку спільною партією. Але під час об’єднання товарів потрібно буде правильно визначати їхню вартість і комерційний характер. Штучне розділення однієї покупки на кілька відправлень не дозволить уникнути ПДВ, якщо податок має нараховуватися з першого євро.
Паралельно може зрости зацікавленість закордонних брендів у локальних складах та офіційних представництвах в Україні. Для ринку це означає нові обсяги контрактної логістики, фулфілменту та кур’єрської доставки. У довгостроковій перспективі частина транскордонного B2C-потоку може перетворитися на звичайну внутрішню торгівлю із запасами всередині країни.
Що слід ураховувати покупцям і логістичним компаніям
До остаточного прийняття пакета чинна пільга зберігається. Однак після голосування 16 вересня розраховувати на те, що питання знову зникне з порядку денного, уже не варто. Покупцям, які планують великі замовлення в межах €150, необхідно враховувати не лише дату покупки, а й можливий строк доставки.
Операторам міжнародної доставки важливо заздалегідь підготувати інтеграцію з митними й податковими системами, визначити порядок роботи з маркетплейсами та розробити прозорі тарифи. Одержувач повинен розуміти, за що саме він платить: міжнародне перевезення, ПДВ, брокерський супровід, зберігання або коригування даних.
Для складських компаній зміна створює і ризики, і можливості. Зменшення кількості індивідуальних закордонних замовлень здатне послабити навантаження на окремі сортувальні канали. Одночасно перенесення товарних запасів в Україну може підвищити попит на фулфілмент, відповідальне зберігання, обробку повернень і внутрішню доставку.
Скасування ПДВ-пільги для посилок до €150, якщо парламент остаточно підтримає пакет, не зведеться до простого додавання 20% до ціни закордонної покупки. Воно змінить усю економіку транскордонної електронної торгівлі: частина податкового навантаження стягуватиметься маркетплейсами, оператори отримають нові витрати на оформлення, а склади — додатковий попит із боку продавців, які вирішать зберігати товари безпосередньо в Україні. Базові тарифи доставки та зберігання не повинні автоматично зрости на 20%, однак комісії за обробку, оформлення та додаткове зберігання можуть збільшитися. Після прийняття законопроєкту в першому читанні ймовірність реформи стала суттєво вищою, але її точні наслідки залежатимуть від остаточної редакції, перехідного періоду та готовності державних інформаційних систем.
Читайте також: Україна та Туреччина: вільна торгівля і логістика
