Українська фармацевтична логістика зіткнулася з новою серією ударів по найбільших об’єктах зберігання та розподілу ліків. Вранці 14 вересня стало відомо про атаку на склад одного з найбільших фармдистриб’юторів країни — компанії «БаДМ» в Одесі. Після удару на території об’єкта спалахнула масштабна пожежа, приміщення зазнали значних пошкоджень. За попередніми даними фармацевтичного ринку, працівники не постраждали. Цей об’єкт уже четвертий великий склад фармацевтичної продукції, атакований із початку вересня.
Серія атак припала на особливо чутливий період. Восени традиційно зростає захворюваність на гострі респіраторні інфекції, зокрема грип і COVID-19, а разом із цим збільшується попит на жарознижувальні, протизастудні препарати та інші ліки.
Головне питання зараз полягає в тому, чи може втрата одразу кількох ключових фармацевтичних логістичних об’єктів призвести до дефіциту препаратів.
3 вересня: удар по «Біокону», Teva та складу ВООЗ
Перша велика атака нинішньої вересневої серії сталася 3 вересня у Бориспільському районі Київської області. Під удар потрапив логістичний комплекс «Біокон» — один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складів України.
Серйозних пошкоджень зазнали два комплекси. Там зберігався широкий асортимент продукції — від препаратів від кашлю до дороговартісних ліків для лікування онкологічних захворювань. Операції з приймання та відвантаження лікарських засобів на пошкодженому комплексі були зупинені, а терміни повного відновлення поки не називаються. Збитки можуть обчислюватися мільярдами гривень.
Того ж дня компанія Teva Ukraine повідомила, що її склад зазнав двох ударів. Усі працівники залишилися живими, однак компанія розпочала оцінювання збитків і перебудову поставок.
Крім того, 3 вересня було знищено один з основних гуманітарних складів Всесвітньої організації охорони здоров’я в Київській області. Там зберігалися медичні матеріали, призначені, зокрема, для прифронтових і важкодоступних регіонів.
Таким чином, наслідки удару 3 вересня виявилися ширшими за один комерційний логістичний об’єкт: одночасно постраждали запаси міжнародної фармкомпанії та гуманітарна медична логістика.
8 вересня: повторний удар по «Оптіма-Фарм»
У ніч на 8 вересня дві балістичні ракети знову влучили у склад одного з найбільших українських фармдистриб’юторів — «Оптіма-Фарм» у Києві. На момент нової атаки об’єкт уже був значно пошкоджений попереднім ударом.
Історія цього складу особливо показова. 25 жовтня 2025 року його центральний комплекс був майже повністю знищений. Тоді компанія оцінювала втрачену продукцію приблизно у 20% місячного запасу ліків усього українського ринку, а економічні збитки — приблизно у $100 млн.
Попри масштаб втрат, загальнонаціонального дефіциту тоді вдалося уникнути завдяки резервним складам, запасам аптечних мереж і перерозподілу поставок.
12–13 вересня: два удари по Universal Logistic
Наступним об’єктом став Universal Logistic у Бориспільському районі Київської області. Склад атакували два дні поспіль — 12 і 13 вересня.
Об’єкт площею близько 21 тис. кв. м вважається одним із найбільших фармацевтичних складів України та обслуговує великих дистриб’юторів, які постачають препарати в аптечні мережі по всій країні.
Через удари та тривалі повітряні тривоги постачальники зіткнулися з проблемами під час вивезення продукції. На цьому етапі тиск почав стосуватися вже не лише фізичних запасів медикаментів. Виникла проблема доступності складів, транспортування продукції та здатності швидко відправляти її з розподільчих центрів у регіони.
14 вересня: горить склад «БаДМ» в Одесі
Вранці 14 вересня стало відомо про удар по складу «БаДМ» у Хаджибейському районі Одеси. «БаДМ» є одним із найбільших дистриб’юторів лікарських засобів в Україні.
Після атаки виникла велика пожежа. На місці працювали підрозділи ДСНС, а приміщення складу зазнали значних пошкоджень. За попередньою інформацією джерел фармацевтичного ринку, серед працівників постраждалих немає.
Для «БаДМ» це не перший серйозний удар по логістичній інфраструктурі. У грудні 2025 року в Дніпрі було повністю зруйновано розподільчий центр компанії площею понад 43 тис. кв. м. Тоді були знищені ліки та вироби медичного призначення вартістю понад 5 млрд грн.
Нинішній удар по Одесі робить «БаДМ» четвертим великим фармацевтичним складським об’єктом вересневої серії після «Біокону», «Оптіма-Фарм» та Universal Logistic.
Чи можливий дефіцит ліків?
До останньої атаки на «БаДМ» представники Міністерства охорони здоров’я, Державного експертного центру та фармринку заявляли, що загальнонаціонального дефіциту ліків в Україні немає.
Запаси інсулінів, препаратів для лікування онкологічних і рідкісних захворювань, а також вакцин перебувають під окремим контролем. Вакцина від грипу має надійти вчасно, календарні вакцини доступні, а державні закупівлі ліків для складних захворювань мають окремі канали постачання.
Однак чотири послідовні удари суттєво підвищують імовірність локальних і короткострокових перебоїв. В окремих регіонах фармацевтичні компанії вже фіксували зростання попиту на деякі препарати, а запасів окремих позицій в аптеках може вистачати лише на два-три тижні.
Водночас аптечні мережі загалом мають додаткові регіональні запаси та можуть переміщувати препарати між точками.
Головний ризик пов’язаний не стільки з фізичним зникненням ліків із країни, скільки з порушенням логістики.
Якщо великий централізований склад знищено або тимчасово недоступний, продукцію доводиться зберігати на менших об’єктах, перевозити додатковими рейсами, розподіляти безпосередньо від імпортерів і виробників або переносити на резервні потужності.
Керівник «БаДМ» Дмитро Бабенко раніше зазначав, що після знищення комплексу «Біокон» модель імпорту ліків уже почала змінюватися: замість зберігання продукції на одному об’єкті на два-три місяці компанії розглядають прямі поставки дистриб’юторам меншими партіями.
Це схоже на процес, який уже відбувається в інших сегментах української логістики. Як ми раніше повідомляли, після масштабних ударів по складах українські компанії переходять до розподіленого зберігання та прямих поставок, щоб не концентрувати критичні обсяги продукції на одному об’єкті.
Осінній сезон підвищує чутливість ринку
Ситуацію ускладнює сезонний фактор. Восени збільшується кількість випадків ГРВІ, грипу та COVID-19, а разом із цим зростає попит на безрецептурні препарати — засоби від температури, болю, кашлю та симптомів застуди.
Навіть за наявності достатньої кількості ліків на національному рівні різке зростання покупок може тимчасово спустошити запаси окремих аптек. Саме тому представники галузі попереджають, що панічний попит сам по собі здатен створити штучний дефіцит.
Додатковою проблемою стають ціни. Наприклад протизастудний препарат, який на початку серпня коштував 337 грн, у новій партії вже продається по 407 грн. Це не означає однакового подорожчання всіх ліків, однак показує, що логістичні та ринкові зміни вже відображаються на окремих позиціях.
Після серії ударів загальні втрати фармацевтичної галузі вже оцінюються у десятки мільярдів гривень, а компанії змушені оплачувати переміщення запасів, додаткові перевезення, резервні склади та відновлення інфраструктури.
Головний ризик — не відсутність ліків, а руйнування системи їх доставки
Станом на 14 вересня підтверджень загальнонаціонального дефіциту життєво необхідних ліків немає. Однак ситуація стала значно напруженішою після того, як за короткий період були уражені одразу кілька найбільших ланок фармацевтичної логістики.
Український ринок поки тримається за рахунок резервних потужностей, аптечних запасів, альтернативних дистриб’юторів, прямого імпорту та можливості замінювати багато препаратів аналогами.
Але подальші удари можуть збільшити терміни доставки, призвести до тимчасової відсутності окремих торгових найменувань і підвищити витрати компаній. Найбільш чутливими залишаються імпортні оригінальні препарати без прямих аналогів і ліки, що потребують спеціальних умов зберігання.
Особливо важливим стає найближчий осінньо-зимовий період, коли попит на ліки традиційно зростає.
Тому питання зараз полягає не стільки в тому, чи є ліки в Україні, скільки в тому, чи зможе фармацевтична логістика й надалі швидко та стабільно доставляти їх пацієнтам після втрати одразу кількох великих розподільчих центрів.
Читайте також: «Нова пошта» переходить на децентралізоване сортування після атак на термінали
