Компанія перебудовує логістичну архітектуру, розподіляючи сортування між кількома об’єктами та впроваджуючи резервні системи обробки відправлень, щоб зберігати доставку навіть у разі пошкодження окремих терміналів
«Нова пошта» змінює модель сортування
«Нова пошта» переходить до децентралізованої моделі сортування та розширює використання резервних систем обробки відправлень, адаптуючи логістичну мережу до воєнних ризиків.
Головне завдання полягає в тому, щоб вихід із ладу одного великого термінала не призводив до порушення значної частини регіональних або загальнонаціональних вантажопотоків.
Замість залежності виключно від великих сортувальних хабів відправлення дедалі частіше можна буде перенаправляти на альтернативні об’єкти, резервні маршрути та інші ділянки мережі.
З міркувань безпеки компанія не розкриває детальну інформацію про резервні об’єкти, їхнє розташування та конкретні альтернативні маршрути.
Атаки показали ризики концентрації сортування
Перехід до нової моделі відбувається після серії атак на логістичну інфраструктуру компанії в різних регіонах України.
Лише влітку 2026 року було пошкоджено кілька сортувальних терміналів і відділень.
25 липня російський безпілотник ударив по території автодвору сортувального термінала «Нової пошти» у Сумах. Загинули троє водіїв компаній-партнерів, також були поранені.
Після атаки компанія активувала резервні логістичні маршрути та сортувальні хаби, щоб мінімізувати затримки доставки.
Можливість швидко перенаправляти вантажі з пошкодженого об’єкта таким чином стає не лише аварійним рішенням, а постійною частиною логістичної архітектури.
Полтавський термінал продовжив роботу через резервні маршрути
Наприкінці липня під удар потрапив сортувальний термінал компанії у Полтаві.
Під час атаки працівники перебували в укритті та не постраждали. Після пошкодження об’єкта «Нова пошта» знову задіяла альтернативні логістичні маршрути, зберігши роботу всієї мережі.
Для великого поштово-логістичного оператора така можливість має принципове значення.
Якщо один сортувальний центр одночасно обслуговує кілька напрямків, його вихід із ладу може затримати магістральні вантажівки, перевантажити сусідні термінали та порушити графіки доставки одразу в кількох областях.
Резервні потужності дозволяють зменшити ефект такої ланцюгової реакції.
На Вінниччині постраждали вісім людей
31 липня російський удар припав по відділенню «Нової пошти» у Вінницькій області.
Унаслідок атаки постраждали вісім людей. Трьох із них госпіталізували до реанімації, одна людина перебувала у важкому стані.
Цей випадок показує, що ризики стосуються не лише великих автоматизованих сортувальних центрів.
Відділення, автодвори, регіональні депо та транспорт також є частиною єдиного логістичного ланцюга й потребують резервних сценаріїв роботи.
Київський термінал знищено, але доставка продовжилася
Ще одним серйозним епізодом стало знищення Київського інноваційного термінала — одного з головних сортувальних об’єктів компанії.
Унаслідок удару було зруйновано частину будівлі, сортувальне обладнання та частину вантажів, які перебували на території.
Працівники під час атаки знаходилися в укриттях, тому, за офіційною інформацією компанії, загиблих і постраждалих не було.
Одразу після удару «Нова пошта» активувала резервні логістичні схеми та повідомила, що доставка продовжується без змін.
Цей випадок особливо наочно демонструє значення децентралізації.
Навіть втрата одного з ключових сортувальних об’єктів не повинна автоматично означати зупинку доставки у столичному регіоні або порушення роботи всієї національної мережі.
Резервні маршрути стають постійною частиною логістики
До початку повномасштабної війни великі автоматизовані сортувальні центри давали очевидні переваги: високу продуктивність, нижчу вартість обробки одного відправлення та можливість концентрувати великі обсяги вантажів в одному місці.
В умовах регулярних атак така концентрація водночас створює додаткову вразливість.
Чим більше відправлень залежить від одного об’єкта, тим серйознішими є наслідки його тимчасового або повного виходу з ладу.
Тому децентралізація не обов’язково означає відмову від великих терміналів.
Йдеться про створення кількох рівнів резервування.
Вантажопотоки можна переводити на сусідні хаби, окремі операції — переносити на резервні майданчики, а магістральний транспорт — спрямовувати альтернативними маршрутами.
Сортування має продовжуватися навіть після втрати об’єкта
Для клієнта головне завдання такої системи просте: фізичне пошкодження термінала повинно якомога менше впливати на строк доставки конкретного відправлення.
Після останніх атак «Нова пошта» неодноразово повідомляла про використання резервних логістичних маршрутів, альтернативних сортувальних хабів та запасних схем обробки відправлень.
Фактично йдеться про перехід від моделі відновлення після інциденту до моделі безперервності бізнесу.
У першому випадку компанія втрачає об’єкт, а вже після цього починає шукати, чим замінити його потужності.
У другому резервна схема існує заздалегідь і може бути активована одразу після порушення роботи основного маршруту.
Для загальнонаціональної мережі доставки різниця може вимірюватися не днями, а годинами.
Мережа налічувала 54 700 точок сервісу вже в середині липня
Масштаб фізичної мережі «Нової пошти» створює основу для такої розподіленої моделі.
Станом на 13 липня 2026 року компанія мала в Україні 54 700 точок сервісу, включно з 16 765 відділеннями та 37 935 поштоматами.
Лише за перше півріччя 2026 року мережа поповнилася 5 242 новими точками: 1 362 відділеннями та 3 880 поштоматами. Із них 748 нових об’єктів було відкрито у прифронтових регіонах.
За ті самі шість місяців група NOVA обробила 254,4 млн посилок і вантажів, що на 11,5% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
Міжнародні відправлення становили 17,9 млн одиниць.
За таких масштабів стабільність сортування стає критично важливою для всієї системи доставки.
Збитки від атак обчислюються сотнями мільйонів гривень
Фінансове навантаження на логістичну інфраструктуру також зростає.
За перші чотири місяці 2026 року «Нова пошта» оцінювала збитки від російських атак приблизно у 325 млн грн.
При цьому наслідки не обмежуються лише вартістю пошкоджених будівель.
Оператору доводиться замінювати обладнання, компенсувати клієнтам вартість знищених відправлень, ремонтувати транспорт, створювати тимчасові майданчики, змінювати маршрути та переносити операції між регіонами.
Тому інвестиції у резервування можуть виявитися дешевшими, ніж регулярне екстрене відновлення логістичних ланцюгів після кожного масштабного удару.
Децентралізація зменшує наслідки втрати великого хаба
У класичній централізованій мережі великий термінал одночасно є найбільш ефективним і найбільш вразливим елементом.
Чим вища його пропускна спроможність, тим більший обсяг вантажів необхідно терміново перенаправити після його зупинки.
Децентралізована система зменшує цей ризик.
Якщо кілька об’єктів можуть частково дублювати функції один одного, відправлення можна перевести на альтернативний маршрут ще до відновлення пошкодженого термінала.
Це не означає, що клієнти ніколи не зіткнуться із затримками. Після масштабної атаки додатковий час може знадобитися на перенаправлення транспорту та перерозподіл сортувальних потоків.
Завдання нової моделі полягає в іншому — не допустити, щоб локальне пошкодження перетворилося на системну зупинку.
Клієнти можуть і надалі відстежувати відправлення онлайн
Попри значні зміни всередині логістичної системи, модель взаємодії з клієнтом практично не змінюється.
Клієнти можуть і надалі відстежувати статус та рух відправлень через мобільний застосунок «Нової пошти» та онлайн-систему трекінгу.
Після атак компанія також використовує ці канали для оновлення інформації про посилки та можливі зміни строків доставки.
Мережа продовжує працювати через відділення, поштомати та кур’єрську доставку.
Більшість нових заходів стійкості — резервні сортувальні потужності, альтернативні магістральні маршрути та перемикання між логістичними хабами — повинні залишатися непомітними для клієнтів, якщо система працює так, як заплановано.
Війна змінює саму архітектуру української логістики
Перехід «Нової пошти» до децентралізованого сортування відображає ширшу трансформацію української логістики.
До війни ефективність часто означала максимальну концентрацію операцій у великих автоматизованих центрах.
Швидкість і вартість залишаються важливими, але до них додався ще один критичний показник — стійкість.
Термінал уже недостатньо оцінювати лише за тим, скільки відправлень він здатний обробити за годину. Не менш важливо розуміти, наскільки швидко інший об’єкт зможе перебрати його функції у разі пошкодження або знищення.
Резервні термінали, альтернативна маршрутизація та розподілене сортування таким чином поступово стають постійними елементами української логістичної інфраструктури.
Для «Нової пошти» мета нової моделі полягає в тому, щоб навіть втрата окремого великого термінала більше не могла зупинити національну систему доставки.
Читайте також: Україна, ЄС, Молдова та Румунія посилюють Дунайські маршрути
