Український бізнес у найближчі роки може отримати одразу кілька масштабних змін у сфері цифровізації, регулювання ринку, міжнародної торгівлі та кадрової політики. Ці питання стали ключовими під час спільної зустрічі представників Європейська бізнес асоціація із профільними заступниками міністра економіки, довкілля та сільського господарства України.
Під час обговорення представники міністерства розповіли про нові законодавчі ініціативи, цифрові проєкти та очікувані зміни, які безпосередньо вплинуть на підприємців, промисловість, аграрний сектор і логістичний ринок.
Платформа «Пульс» опрацювала сотні звернень бізнесу
Однією з головних тем зустрічі стала державна цифрова платформа «Пульс», про розвиток якої розповів заступник міністра з цифрового розвитку Олександр Циборт.
Систему створили як інструмент для оперативної взаємодії держави та бізнесу. Через платформу підприємці можуть повідомляти про проблеми, пов’язані з регулюванням, податковою системою, адміністративними процедурами та іншими перешкодами для роботи компаній.
Лише за перший квартал 2026 року платформа отримала понад 500 звернень від бізнесу. На основі цієї інформації держава вже підготувала низку змін до нормативно-правової бази.
За даними міністерства, на сьогодні вдалося реалізувати 98 рішень, а їхній сукупний економічний ефект оцінюється більш ніж у 1,8 мільярда гривень. Йдеться як про спрощення окремих процедур, так і про скорочення адміністративного навантаження на компанії.
У майбутньому платформу «Пульс» планують інтегрувати з Дія та банківським сектором. Влада розраховує, що це дозволить аналізувати потреби бізнесу на основі великих масивів даних і швидше реагувати на зміни в економіці.
У «Дії» з’явиться система для підготовки кадрів
Окремо міністерство презентувало нову систему «Горизонт», яку також планують інтегрувати в Дія.
Проєкт орієнтований на розвиток workforce-політики та має допомогти синхронізувати потреби роботодавців із системою підготовки кадрів. Основний акцент планують зробити на робітничих спеціальностях, дефіцит яких в Україні продовжує зростати.
Влада розраховує, що система дозволить ефективніше організовувати перекваліфікацію працівників, прогнозувати нестачу фахівців і адаптувати освітні програми до реальних потреб ринку.
Особливо актуальним це питання залишається для промисловості, логістики, аграрного сектору та виробничих підприємств, які вже стикаються із серйозним кадровим дефіцитом через війну, міграцію населення та мобілізацію.
Україна наближається до запуску «промислового безвізу» з ЄС
Заступник міністра Тарас Висоцький повідомив, що після ухвалення необхідної законодавчої бази Україна переходить до практичного етапу переговорів з Європейський Союз щодо угоди АСАА, яку часто називають «промисловим безвізом».
Цей механізм має суттєво спростити експорт української промислової продукції на європейський ринок. Після запуску угоди частина товарів зможе проходити сертифікацію в Україні без необхідності додаткового підтвердження відповідності в країнах ЄС.
За оцінками міністерства, реалістичним терміном запуску механізму вважається вже 2027 рік.
Для українських виробників це може стати однією з найважливіших економічних змін останніх років. Спрощення доступу до європейського ринку дозволить знизити витрати бізнесу, прискорити експорт і підвищити конкурентоспроможність української продукції.
Влада оновлює електронну систему зернових документів
Міністерство також повідомило про плани модернізації системи електронних складських документів для аграрного ринку.
Наразі влада працює над оновленням ІТ-інфраструктури, а завершення модернізації очікується протягом найближчих 4–6 місяців. Однією з ключових змін стане впровадження електронних підписів по всьому ланцюгу обігу зерна.
Фактично йдеться про подальшу цифровізацію аграрної логістики та документообігу. Це має скоротити кількість паперових процедур, пришвидшити оформлення операцій і підвищити прозорість ринку.
Для зернотрейдерів, аграрних холдингів і логістичних компаній такі зміни особливо важливі на тлі зростання експортних поставок і необхідності пришвидшення внутрішніх процесів.
Зміни очікуються і на ринку деревини
Під час зустрічі окремо обговорювався ринок деревини. Уряд готує нові рішення, спрямовані на підвищення прозорості біржових торгів і збільшення обсягів заготівлі сировини.
Бізнес давно порушує питання доступності деревини для переробників і виробників меблів, оскільки дефіцит сировини та непрозорість окремих торгових процедур створюють додаткові ризики для галузі.
Крім того, міністерство підтвердило готовність доопрацьовувати законопроєкт №15100, який стосується позасудового врегулювання споживчих спорів. Представники бізнесу пропонують скоригувати окремі положення, пов’язані з вимогами до маркування продукції.
В Україні продовжують змінювати правила бронювання працівників
Ще однією важливою темою стало бронювання працівників через Дія.
Директор департаменту економіки, безпеки та оборони міністерства Сергій Сметанко повідомив, що зараз триває спільна робота Міністерства економіки України та Міністерства оборони України над оновленням механізму бронювання.
За його словами, розглядається одразу кілька моделей, а остаточне узгоджене рішення очікується вже у червні.
Бізнес також повторно порушив питання компаній, які фактично працюють у прифронтових регіонах, але зареєстровані в інших областях. Підприємці наполягають на необхідності більш гнучкого підходу до бронювання працівників для таких підприємств.
Чому бізнес очікує подальшої цифровізації економіки
Більшість ініціатив, озвучених під час зустрічі, безпосередньо пов’язані з подальшою цифровізацією економіки України та адаптацією регулювання до умов воєнного часу й інтеграції з ЄС.
Експерти вважають, що держава поступово переходить до моделі, за якої значна частина взаємодії бізнесу з чиновниками відбуватиметься через цифрові платформи та автоматизовані сервіси.
Для компаній це означає скорочення бюрократичних процедур, швидше отримання послуг і поступове підвищення прозорості регулювання. Водночас бізнес очікує від держави більш передбачуваних правил роботи, особливо у питаннях кадрової політики, експорту та податкового адміністрування.
Читайте також: Соціальний демпінг у європейському транспорті виходить на новий рівень: водії з Азії, фіктивні філії та масштабні розслідування в ЄС
