На молдовсько-румунському кордоні зросло навантаження на вантажні переходи. За повідомленнями Митної служби Республіки Молдова, оприлюдненими 28–29 жовтня 2026 року, добове оформлення досягло приблизно 3 тисяч вантажівок в обох напрямках проти близько 2 тисяч місяцем раніше. Попри збільшення кількості оброблених автомобілів, очікування зберігається.
Причинами стали сезонне пожвавлення експорту зерна, зміна торговельних маршрутів через війну та посилення транзиту українських товарів після атак на інфраструктуру України. Молдовська й румунська сторони залучили додатковий персонал для прискорення оформлення.
Показник у 3 тисячі машин означає добовий обсяг оформлення, а не кількість фур, які одночасно стоять у чергах. Так само збільшення пропуску приблизно на половину не означає відповідного скорочення часу очікування: якщо транспорт прибуває швидше, ніж проходить контроль, затори залишаються.
Для українського перевізника головна складність — необхідність оцінювати весь транзитний маршрут. Швидкий виїзд з України до Молдови ще не гарантує своєчасного прибуття до Румунії. Затримка на наступному кордоні може зірвати розвантаження, подачу на термінал або зворотне завантаження.
Ми вже розбирали, як черги фур на кордоні впливають на міжнародні рейси та витрати перевізників. Наведене в тому матеріалі очікування понад шість діб стосувалося моніторингу на 5 жовтня. Переносити цей показник на нинішню ситуацію між Молдовою та Румунією некоректно.
Перед відправленням диспетчеру варто перевіряти обидва прикордонні етапи, напрямок руху та категорію транспорту. Для молдовської ділянки доступний офіційний сервіс моніторингу Митної служби. Інформацію про вже оформлені автомобілі потрібно відрізняти від даних про поточне очікування: висока добова статистика сама по собі не показує, коли пропустять конкретну машину.
Перенаправлення фури також потребує розрахунку. Коротша черга може супроводжуватися додатковим пробігом, дорожніми платежами або незручним під’їздом до одержувача. Перед зміною переходу необхідно погодити з митним представником придатність маршруту для вантажу та можливість проведення потрібних процедур.
Економічний наслідок затримок — зменшення кількості рейсів, які автомобіль може виконати за місяць. Постійні витрати залишаються, тоді як час для наступних замовлень скорочується. Це створює тиск на ставки перевезення, проте підстав називати єдиний відсоток подорожчання для всіх маршрутів немає. Доцільніше заздалегідь погоджувати з клієнтом оплачуваний простій, порядок підтвердження затримки та витрати на можливий об’їзд.
Склади й термінали відчувають проблему через нерівномірне прибуття транспорту. Після затримок кілька машин можуть одночасно приїхати на розвантаження, перевантаживши рампи та персонал. Тому уточнення часу приймання після проходження ключового переходу стає важливою частиною організації доставки.
У довшій перспективі навантаження потребує узгодженого розвитку інфраструктури. Раніше ми писали про €60 млн на модернізацію пунктів пропуску України. Такі проєкти можуть поліпшити роботу українських переходів, але не усувають автоматично обмеження на наступній ділянці міжнародного маршруту.
Ще один напрям — координація автомобільної, залізничної та портової логістики. Її можливості ми розглядали у статті про спільний логістичний хаб Ізмаїла, Рені, румунських і молдовського портів на Дунаї. Поки йдеться про перспективу розвитку, планувати поточні рейси потрібно за фактично доступними переходами та потужностями.
Маршрут через Молдову залишається важливим для українського експорту, але його вартість визначають і кілометри, і час проходження двох кордонів. Перевізникам потрібні актуальні дані, погоджені умови простою та запас часу, а вантажовласникам — гнучкі графіки приймання й реалістичні строки доставки.
Читайте також: Захист складів під час війни: приватна ППО «Нової пошти», досвід бізнесу та нові вимоги до укриттів
