Українські Ізмаїл і Рені, румунські Галац і Бреїла та молдовський Джурджулешти можуть стати основою спільного логістичного хабу на Дунаї. Ініціативу обговорили 22 жовтня на міжнародному форумі «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції» в Бухаресті. Учасники запропонували координувати розвиток портів, спеціалізацію терміналів та інвестиції, а також прискорити митні процедури. Це підтверджує повідомлення організатора — New Strategy Center.
Станом на 26 жовтня оприлюднені матеріали описують концепцію співпраці, а не запуск хабу з погодженими тарифами, бюджетом і датою початку роботи. Для логістичних компаній це перспективний напрям розвитку, але поки що не підстава обіцяти клієнтам нові строки доставки.
Економічний сенс ініціативи полягає в тому, щоб узгодити роботу кількох портів і наземних маршрутів. Вантаж можна направляти туди, де є відповідне обладнання, доступний причал і можливість подальшого перевезення. За такої моделі експедитор отримує більше варіантів для виконання контракту, якщо окремий термінал перевантажений або тимчасово недоступний.
Спеціалізація також може зменшити потребу будувати однакові потужності в кожному порту. Проте її комерційна користь залежатиме від доступу операторів до терміналів: концентрація певного вантажу на одному майданчику без альтернатив здатна створити нову залежність замість підвищення стійкості.
Для автомобільних перевізників розвиток хабу означатиме можливе посилення підвезення вантажів до портів і розвезення після перевалки. Частина довгого маршруту може переходити на водний транспорт, тоді як фури забезпечуватимуть зв’язок із виробниками, елеваторами, складами та кінцевими одержувачами.
Однак коротше автомобільне плече не гарантує більшої прибутковості. Якщо машина проходить менше кілометрів, але довго очікує розвантаження, оборотність автопарку погіршується. Тому для перевізника важливі конкретні умови: підтверджене вікно приймання, пропускна спроможність термінала, порядок оплати простою та можливість зворотного завантаження.
Так само обережно варто оцінювати перспективу зниження тарифів. Водне перевезення великих партій може давати економію, проте додаткова перевалка, зберігання й очікування судна збільшують загальний рахунок. Порівнювати потрібно повну вартість доставки від відправника до одержувача, включно з витратами на затримки. Дешевший окремий етап ще не означає дешевшого маршруту.
Для складського бізнесу потенційний попит пов’язаний насамперед із накопиченням партій та узгодженням графіків різних видів транспорту. Якщо автомобілі доставляють вантаж щодня, а судно приймає його за визначеним графіком, потрібні проміжні потужності. Їхня конкурентоспроможність залежатиме від швидкості обробки, обліку залишків, резервного енергопостачання та під’їзних шляхів.
Значення автомобільних і залізничних зв’язків окремо підкреслювали й на дунайській панелі форуму 23 жовтня. Серед проблем учасники назвали прикордонні затримки, стан судноплавних шляхів і безпекові загрози. Отже, розширення портових потужностей потребуватиме одночасного розвитку маршрутів до них.
Практичним результатом для бізнесу могли б стати погоджені графіки приймання вантажів, обмін інформацією про доступні потужності та зрозумілий порядок перенаправлення партій. Без цього додаткові причали ризикують лише перемістити чергу — з акваторії на термінал або з термінала на під’їзну дорогу.
Інвестиційні рішення перевізникам доцільно прив’язувати до контрактів і підтвердженого попиту. Оголошення концепції саме по собі не обґрунтовує придбання додаткових зерновозів, цистерн чи складських площ. Значно важливіші наступні кроки: перелік проєктів, джерела фінансування, правила доступу та комерційні пропозиції операторів.
Логістичний хаб п’яти портів може дати Україні більше варіантів доставки та резервних маршрутів. Його успіх для перевізників визначатиметься оборотністю автомобілів, передбачуваністю перевалки й повною вартістю рейсу. Саме ці показники покажуть, чи перетвориться міжнародна ініціатива на конкурентну транспортну послугу.
Читайте також: Дорожній фонд України планують відновити на 53 млрд грн у 2027 році: скільки піде на дороги та що це означає для перевізників
